Методичні рекомендації на 2016-2017 н.р.

Додаток № 1 до листа КЗ ДНМЦ ПС

від     06.09.2016 р.  №  01/03-144

Про стан розвитку та пріоритетні напрямки діяльності

психологічної служби системи освіти Донецької області

у 2016-2017 навчальному році: методичні рекомендації

Укладачі:

Кладієва Г.А., в.о. директора ДНМЦ ПС

Єфремова Т.Б., методист відділу ППСР ДНМЦ ПС

Коваль А.В.,завідувач ОПМПК

Ольшанецька О.В., методист відділу ППСР ДНМЦ ПС

Хрустенко С.М., методист відділу ППСР ДНМЦ ПС

Зміст

1. Стан розвитку та пріоритетні напрямки діяльності психологічної служби у містах та районах області на 2016-2017 н.р.

Завдання психологічної служби Донецької області визначаються відповідно до стратегії розвитку системи освіти України, Плану заходів щодо розвитку психологічної служби до 2017р. (затвердженого Наказом МОНУ від 06.08.2013р. № 1106) і водночас залежать від особливостей регіональної політики, ситуації, яка склалася в регіоні і трансформуються у відповідності до змін у нормативно-правовій базі.

Діяльність Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації та ДНМЦ ПС у 2015-2016 навчальному році була спрямована на збереження мережі психологічної служби системи освіти області, а саме: приведення відповідно до нормативів чисельності та введення до штату дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних та інших типів навчальних закладів ставок практичних психологів та соціальних педагогів; забезпечення фахівцями служби мобільних соціально-психологічних пунктів освітніх округів; поліпшення якісного складу працівників служби; вдосконалення психологічного забезпечення навчально-виховного процесу; поліпшення методичного забезпечення діяльності працівників служби.

У 2015-2016 н.р. в області діяли 15 міських та 12 районних  психологічних служб. Станом на 01.06.2016 р. в містах і районах області відкрито 43,5 ставок керівників психологічних служб, з  яких:  24,5 ставок (23 працюючі) у ЦППСР і 19 (18 працюючих) методистів, які відповідають за психологічну службу.  У містах та районах збережено ставки методистів, які відповідають за психологічну службу. Однак, у зв'язку з реорганізацією районних методичних кабінетів у Великоновосілківському та Володарському районах відсутні ставки методистів, які відповідають за психологічну службу. У Слов'янському районі та м. Дружківка ставки методистів залишаються вакантними. Невирішеним є питання відкриття ставки методиста, відповідального за психологічну службу в Ясинуватському районному відділі освіти. Збережені та функціонують 5 міських ЦППСР (м. Бахмут, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Маріуполь). 12  керівників психологічних служб відповідають за своїми функціональними обов'язками за декілька напрямів роботи. Загалом з 40 керівників психологічних служб вищу кваліфікаційну категорію мають 12 осіб, 1 фахівець має звання методиста. У зв'язку з децентралізацією змінюватиметься структура психологічної служби області і постає питання відкриття ставок методистів, які відповідають за психологічну службу у новостворених громадах.

Всього у психологічній службі області працювало 694 фахівці (618,05 ставки), з них: практичних психологів 504 фахівці (455,3 ставки), соціальних педагогів 137 фахівців (104,25 ставки), методистів 41 фахівець (43,5 ставки).

Відповідно до інформаційно-аналітичних матеріалів, поданих методистами, які відповідають за психологічну службу, забезпеченість ставками практичних психологів становить: середня по містах – 61,3%, середня по районах – 34,7%. З них найбільша: Вугледар – 100%, Мирноград – 95 %, Слов'янськ – 86,3%, Торецьк – 75,6%, Бахмут – 69,6%. Забезпеченість ставками соціальних педагогів становить: середня по містах – 33,4%, середня по районах – 12,3%. З них найбільша: Мирноград – 100%, Вугледар – 100%, Дружківка – 87,9%, Селидове – 85,7%, Торецьк - 84,6%.

Найкраще забезпечені ставками практичних психологів ЗОНТ(94,3%) ті МНВК(100%), а найгірше – позашкільні НЗ. Найкраще забезпечені ставками соціальних педагогів спеціальні ДНЗ (100%), найгірше – вечірні НЗ (16,7%).

Найбільший дефіцит ставок практичних психологів у: Ясинуватському (90,9%), Великоновосілківському (89,6%), Покровському (80,3%) районах та м. Краматорськ (86,4%). Найбільший дефіцит ставок соціальних педагогів у: Великоновосілківському (95,3%), Добропільському (90,7%), Костянтинівському (90,2%) районах. Ставки соціальних педагогів відсутні у: м.м. Авдіївка, Краматорськ, Лиман та Олександрівському, Бахмутському, Добропільському, Костянтинівському, Мангушському, Слов’янському, Ясинуватському районах.

Переважна більшість практичних психологів (89,5%) мають освітній рівень, який відповідає вимогам, натомість соціальні педагоги здебільшого не мають фахової освіти (81%).

Кваліфікаційний рівень фахівців психологічної служби покращується з року в рік, але на даний час все-таки найбільше як серед практичних психологів, так і серед соціальних педагогів мають категорію «спеціаліст» 46,8% та 75,2% відповідно. 41,5 % методистів мають вищу кваліфікаційну категорію.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 20.07.2016 № 1/19-383 «Про забезпечення навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогами та організацію у 2016-2017 н.р. належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу» та враховуючи ситуацію, яка склалася у регіоні, актуальними напрямами діяльності у 2016-2017 навчальному році залишаються:

• соціально-педагогічна допомога сім’ям вимушених переселенців у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони здоров’я, працевлаштування, соціальних служб, закладів і установ освіти, ефективна інтеграція внутрішньо переміщених осіб, дітей, постраждалих           внаслідок військових дій, а також їх батьків, в нові умови проживання;
• забезпечення захисту прав і свобод дітей, створення належних соціально-психологічних умов для комфортного освітнього середовища та захисту честі і гідності учнів, вихованців, студентів;
• своєчасне виявлення та профілактика негативних факторів освітнього середовища, в т.ч. у взаємовідносинах між педагогічними працівниками та учнями, що спричиняють або можуть спричинити виникнення кризових станів серед учнівської молоді;
•  допомога у вирішенні проблем адаптації дітей до навчального закладу та запобігання конфліктам в учнівських колективах, у тому числі і засобами медіації та миробудування;
• профілактика негативних соціальних явищ в освітньому середовищі, а саме: попередження експлуатації та торгівлі дітьми, залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, в т.ч. комерційної сексуальної експлуатації дітей, дискримінації дітей, булінгу та мобінгу; профілактика адиктивної поведінки, захворювання на ВІЛ/СНІД, негативного впливу Інтернет на формування поведінкових моделей дітей, кібербулінгу та кібермобінгу; забезпечення дотримання принципів гендерної рівності в освітньому середовищі;
• психологічний та соціально-педагогічний супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, консультативна і просвітницька робота з батьками таких дітей;
• формування усвідомленого батьківства, здорового способу життя, активної громадської позиції, моделей безпечної поведінки у ситуації ризику, відповідального ставлення за власний вибір;
• забезпечення індивідуального супроводу працівниками психологічної служби системи освіти дітей, вихованців, учнів, студентів які опинилися у складних життєвих обставинах з метою попередження та профілактики насильства в сім’ї, дитячої бездоглядності та бродяжництва;
• створення сприятливого соціально-психологічного клімату в навчальному закладі та оптимізація змісту і форм психологічної просвіти педагогічних працівників і батьків;
• недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної травматизації учасників навчально-виховного процесу та, у разі потреби, перенаправлення дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо);
• залучення до надання соціально-педагогічної допомоги висококваліфікованих фахівців, практичних психологів, соціальних педагогів, психотерапевтів, консультантів ПМПК.
• налагодження ефективної міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії із спеціалістами відповідних служб (службою у справах дітей, центрами занятості населення, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді тощо) у забезпеченні повноцінного психологічного і соціального розвитку дітей та молоді.

Вирішення складних проблем виховання сучасної молоді робить необхідним організацію діяльності фахівців психологічної служби на основі мультидисциплінарного  підходу, в рамках якого спеціалісти з різних служб, відомств, установ обмінюються інформацією і створюють найкращі умови для розвитку дитини, вирішення її потреб. При плануванні діяльності рекомендуємо врахувати Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей в яких наведений порядок такої взаємодії, основні функції кожної служби (лист МОН України від 28.10.2014р., №1/9-557).

             Основними завданнями діяльності психологічної служби області на 2016-2017 навчальний рік є подальша реалізація комплексу заходів:

• забезпечити надання психологічної допомоги постраждалим в зоні АТО, переселенцям, біженцям та членам їх сімей;
• сприяти підвищенню психологічної компетентності керівників закладів і установ освіти; міжвідомчій взаємодії зі спеціалістами відповідних служб;
• забезпечувати психологічний і соціально-педагогічний супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, проводити консультативну і просвітницьку роботу з батьками таких дітей;
• здійснювати психологічний супровід учнів до іспитів, випускників до зовнішнього незалежного оцінювання;
• створювати належні соціально-психологічні умови для комфортного освітнього середовища, сприяти у вирішенні проблем адаптації дітей, учнів, студентів до навчального закладу;
• проводити просвітницькі заходи щодо пропагування здорового способу життя учнівської молоді;
• сприяти формуванню гендерної культури серед молоді, загальнолюдських моральних цінностей, правової культури;
• провести профілактичні та корекційні заходи з питань правопорушень, проявів насильства, агресивної поведінки, торгівлі людьми, залежностей;
• сприяти роботі ШПС та вирішенню конфліктів в учнівському середовищі засобами медіації, формуванню у студентів навичок ефективного спілкування;
• забезпечити психологічний супровід обдарованих та потенційно обдарованих дітей;
• покращити методичне  забезпечення діяльності працівників служби у тому числі і в навчальних закладах новостворених територіальних громад;
• узагальнювати та поширювати перспективний досвід роботи працівників психологічної служби.

          Роботу необхідно здійснювати на нових методичних засадах, із застосуванням індивідуального підходу до кожного учня/вихованця, кожного учнівського/дитячого колективу, із впровадженням в систему формального освітнього середовища інтерактивних методів та технологій неформальної освіти.

2. Організація психологічного супроводу ЗНО.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від  20.07.2016 №1/9-383 та з метою досягнення ефективності організації психологічного супроводу ЗНО рекомендувати  керівникам психологічних служб області:
 

• Розробити та внести у річний план роботи систему заходів щодо психологічного супроводу ЗНО.
•  Психологічний супровід планувати поетапно:профілактичний; інформаційно-діагностичний; реконструктивно-формуючий; пост екзаменаційний (реабілітаційний).
• Планувати роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу.
• Виробити алгоритм дій щодо організації психологічного супроводу ЗНО у вашому місті / районі.
• Накопичувати теоретичний та практичний матеріал із означеної проблеми.
• Ініціювати допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу у ході підготовки до ЗНО.

3. Планування психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу в ДНЗ на 2016-2017 н.р.

Організація освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016-2017  навчальному році здійснюється відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (2012 р.), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305), нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 № 234), інших нормативно-правових актів.

         Зміст освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі реалізується  відповідно до вимог чинних програм розвитку, виховання і навчання дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами. Чинними для використання у  2016/2017 навчальному році в дошкільних навчальних закладах різних типів і форм власності є комплексні і парціальні програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України.

Пріоритетними змістовими напрямами освітнього процесу у ошкільних навчальних закладах на 2016/2017 навчальний рік визначаються з урахуванням потреб сьогодення є:

• у посиленні складових соціально-морального, емоційно-ціннісного  розвитку  дітей,  
• покращення  їхнього  фізичного, психічного  здоров`я  упродовж дошкільного дитинства. 

Посилюється увага до організації взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками вихованців. Основними векторами цієї роботи є залучення батьків (осіб, що їх замінюють), інших членів родин вихованців до участі в освітньому процесі закладу, груп та їх медико-психолого-педагогічна просвіта.

             З метою вивчення запитів і очікувань батьків щодо надання дітям освітніх послуг, готовності їх до взаємодії із дошкільним закладом у вирішенні завдань розвитку, виховання і навчання дітей,  труднощів, які виникають у  родинному вихованні  у забезпеченні індивідуальної траєкторії розвитку дитячої особистості, проводяться усні/письмові опитування, обговорення актуальних питань в індивідуальних і колективних бесідах. Зібрана інформація враховується при плануванні роботи

         Задля підвищення якості освіти при організації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах необхідно урізноманітнювати форми цілеспрямованого навчально-виховного впливу, зокрема:

• шляхом організації індивідуальних та групових занять, направлених на корекцію  особистісних  якостей  дитини дошкільного віку;
• застосовувати в освітній роботі психологічні та педагогічні інновації, сучасні психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології;
• вивчати, узагальнювати та поширювати передовий психологічний досвід місцевого рівня;
• активізувати  взаємодію з батьками та покращувати якість просвіти з батьками та усіма  учасниками  навчально-виховного процесу; 
• удосконалювати механізми моніторингу ефективності та поліпшення  психологічного  супроводу освітнього процесу  в  дошкільних  закладах  міста (району).

4. Подолання дитячої безпритульності і бездоглядності у 2016 – 2017 н.р.

У наступному навчальному рекомендуємо працівникам психологічної служби:

• вживати соціальні, психолого-педагогічні та інші заходи, спрямованих на усунення причин і передумов, що сприяють подоланню дитячої безпритульності та бездоглядності, 
• впроваджувати у навчальних закладах навчальні та виховні програми з протидії дитячої безпритульності та бездоглядності, 
• під час проведення профілактичних та інформаційно-просвітницьких заходів залучати представників громадських та міжнародних організацій, які працюють у цій сфері.

Форма звітності

5. Вдосконалення роботи щодо запобігання самогубств серед учнів у 2016-2017 н.р.

У наступному навчальному рекомендуємо працівникам психологічної служби:

• Використовувати в роботі інформаційно-методичні матеріали щодо профілактики суїцидальної поведінки (лист МОН від 28.03.2014 № 1/9-179) та методичні рекомендації  щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей (лист МОН від 28.10.2014   № 1/9-557)
• Проведення ретельного психолого-педагогічного виявлення дітей, чиї особистісні риси створюють підвищений ризик самоушкоджень
• Під  час проведення батьківських зборів залучати працівників кримінальної міліції у справах дітей, психологів та соціальних педагогів для проведення роз'яснювальної роботи з метою попередження вчинення дітьми навмисних самоушкоджень.
• Ознайомити батьків та дітей про функціонування Національної дитячої „гарячої лінії"(0 800 500 225), створеної з метою надання можливості дітям анонімно і конфіденційно отримати підтримку і пораду на теми: „Насильство та жорстоке поводження", „Безпека в Інтернеті", „Стосунки в сім'ї" тощо, а дорослим - проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо порушення прав дитини.

Форми звітності

Аналіз роботи

психологічної служби ________________________________

щодо профілактики суїцидальної поведінки серед учнів і попередження негативних проявів поведінки та збереження здоров’я 

станом на ___________________

                                                                                                                      Таблиця1

                                                                                                                          Таблиця2

                                                                                                                         Таблиця 3

Співробітництво з громадськими організаціями та міжвідомчими структурами

6. Психолого-педагогічний супровід учнів (вихованців) з особливими освітніми потребами   та інвалідів.

Пріоритетними напрямками роботи практичного психолога,  який здійснює психологічний супровід інтегрованого (інклюзивного) навчання дітей з особливими потребами, є:

• запобігання появі у хворої дитини психопатологічних рис під впливом особливих умов її розвитку;
• запобігання затримці здобуття знань, розвитку особистості, запобігання інфантилізму;
• заспокоєння дитини, зміцнення її вольових рис;
• стимулювання позитивного ставлення до дефекту, віри в можливість його компенсації;
• просвітницька робота з іншими дітьми та педагогами школи щодо особливостей контингенту;
• оптимізація спілкування дитини з однолітками, батьками, педагогами;
• допомога дітям в опануванні системи стосунків зі світом і самим собою;
• розробка і впровадження відповідних форм і методів роботи як умови успішного навчання дітей з особливими потребами.

Згідно з листом МОН молодь спорту від 02.01.2013р. № 1/9-1 визначені завдання для керівників психологічних служб районів (міст), практичних психологів, соціальних педагогів щодо організації інклюзивного навчання  у загальноосвітніх навчальних закладах:

• Організація та забезпечення діяльності районних (міських) методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів з проблем психологічного і соціально-педагогічного забезпечення інклюзивної освіти із залученням до цієї роботи фахівців ПМПК, вчителів-дефектологів, логопедів, науковців.
• Здійснення методичного контролю (супервізії) за діяльністю фахівців психологічної служби, що беруть участь в організації інклюзивного навчання.
• Планування та інше організаційне забезпечення підвищення кваліфікації працівників психологічної служби, що беруть участь організації інклюзивного навчання.
• Збір, науково-методична експертиза, узагальнення і розповсюдження передового досвіду роботи практичних психологів і соціальних педагогів в умовах інклюзивного навчання.
• Організація і проведення у навчальних закладах працівниками психологічної служби просвітньої роботи з підвищення психологічної культури вчителів, батьків і учнів з метою попередження стигматизації і дискримінації дітей, що мають особливі освітні потреби.

Завдання практичного психолога

• Виявлення дітей, у яких виникають труднощі у навчанні, спілкуванні та взаємодії з оточуючими; визначення причин цих труднощів; при потребі, скерування до відповідних фахівців з метою встановлення причин та надання допомоги.
• Виявлення причини соціального неблагополуччя або затримки у розумовому розвитку дитини шляхом спостережень, аналізу навчальної документації, проведення консиліумів з вчителями.
• Проведення спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб.
•  Участь, у межах своєї компетенції, у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину та  її індивідуального плану розвитку.
• Участь в підготовленні документів для розгляду на засіданнях психолого-медико-педагогічних консультацій.
• Ознайомлення з висновками і рекомендаціями психолого-медико-педагогічних консультацій щодо організації навчання дитини та надання їй додаткових послуг; розробка індивідуального плану корекційно-розвивальнової роботи.
• Участь у розробці необхідної адаптації навчальних матеріалів, підходів, а саме, надання рекомендацій педагогам щодо врахування особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини при визначенні форм і методів роботи з нею.
• Сприяння створенню позитивного мікроклімату в колективі, проведення заходів, спрямованих на профілактику стигматизації і дискримінації у шкільному оточенні, формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.
• Надання у межах своєї компетенції консультативно-методичної допомоги педагогам у роботі з дитиною.
• Налагодження співпраці з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та приймають участь у розробленні індивідуальної програми розвитку.

Завдання соціального педагога

• Захист і забезпечення прав і свобод дитини з особливими освітніми потребами в умовах навчального закладу та під час перебування дитини в сім’ї.
• Виявлення дітей, у яких виникають труднощі спілкуванні та взаємодії з оточуючими або які проживають у сім’ях, які опинилися у складних життєвих обставинах.
• Визначення соціальних питань, які потребують негайного вирішення причин та труднощів; при потребі, скерування до відповідних фахівців з метою надання відповідної допомоги.
• Визначення статуту дітей з особливими освітніми потребами в колективі, надання рекомендацій класоводу, класному керівникові щодо шляхів ефективної інтеграції такої дитини в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі.
• Поширення інформації про засади інклюзивного навчання серед педагогів, батьків, дітей з метою формування дружнього та неупередженого ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.
• Участь у складанні розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на дитину та її індивідуального плану розвитку; участь в роботі психолого-педагогічного консиліуму.
• Забезпечення дитини з особливими освітніми потребами та її батьків інформацією про інфраструктуру позашкільних навчальних закладів у мікрорайоні, місті, селі, сприяння щодо участі дитини в гуртках, секціях з урахуванням її можливостей.
• Представлення інтересів дитини з особливими освітніми потребами у відповідних органах і службах.

Форми звітності

Місто/р-н _____________________________

Таблиця 1

Інформація про інклюзивне навчання (для дітей з особливими потребами)

Таблиця 2

Інформація про інклюзивне навчання (для дітей з інвалідністю)

Таблиця 3

 Форми сприяння інклюзивному навчанню (для дітей з особливими потребами в тому числі і для дітей з інвалідністю)

Інформацію підготував (ПІБ, телефон)   _________________________

7. Форми і методи роботи працівників психологічної служби з профілактики насильства, правопорушень, торгівлі людьми.
   1. Рекомендації щодо профілактики насильства та жорстокого поводження з дітьми.

• Проаналізувати нормативно-правові документи з питань попередження насильства в сім’ї.
• Посилити роботу у напрямку психологічної просвіти та підвищення психологічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу з питань попередження та проявів насильства в сім’ї.
• Забезпечувати участь фахівців психологічної служби у семінарах, засіданнях, конференціях, тренінгах з питань попередження насильства в сім’ї.
• Здійснювати соціально-педагогічну, психологічну реабілітацію дітей, учнів та студентської молоді, що зазнали різних форм насильства.
• Відпрацювати взаємодію фахівців психологічної служби, учасників навчально-виховного процесу та міжвідомчих структур з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення.
• Вести реєстрацію звернень по факту насильства та жорстокого поводження з дітьми та фіксувати їх в «Журналі щоденного обліку роботи» або в окремому «Журналі реєстрації звернень по факту насилля та жорстокого поводження з дітьми» за наступною формою:

Журнал реєстрації звернень по факту насильства та жорстокого поводження з дітьми

Інформацію щодо профілактики насильства та жорстокого поводження надавати до ДНМЦ ПС до 25 грудня та до 25 травня щорічно за наступною формою:

Інформація психологічної служби ____________________________

щодо профілактики насильства та жорстокого поводження з вихованцями/учнями

за період____________________

Висновки:

Проблемні питання:

Перспективні  завдання:

Алгоритм дій працівника навчального закладу у разі виявлення випадку насильства над дитиною.

• Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження з дитиною подаються як самою дитиною, так і фізичними особами за місцем їх проживання за наявності фактів такого поводження або при реальній загрозі їх учинення.
• Адміністрація навчального закладу приймає звернення (повідомлення) про випадки жорстокого поводження з дітьми та реєструє у відповідному журналі звернень по факту насильства та жорстокого поводження з дітьми.
• Терміново (протягом однієї доби) навчальний заклад передає звернення (повідомлення) для реєстрації до відповідного територіального підрозділу служби у справах неповнолітніх.
• Діти, які зазнали жорстокого поводження (або щодо яких існує загроза його вчинення), також можуть бути виявлені під час проведення рейдів служб у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, через мережу "телефонів довіри" тощо. У цьому разі кожен виявлений факт документується і передається до територіального підрозділу служби неповнолітніх за місцем проживання дитини.
• Усні повідомлення перед передачею їх до служби у справах дітей оформлюються письмово посадовою особою, яка отримала повідомлення з позначкою, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення.
• У разі необхідності дитині, яка постраждала внаслідок жорстокого поводження, слід надати термінову психологічну або медичну допомогу.
• Вживаються заходи щодо виявлення та припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у школі; адміністрація школи притягує до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми.
• Психологічною службою школи вживаються заходи, щодо надання психологічної допомоги учням, з якими вчинено насильство.
• Сумісно з класними керівниками проводиться попереджувальна робота з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також відстеження подібних випадків з боку інших учнів; проводиться робота щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, що становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпає від реальної загрози його вчинення.
• Не  допускається розголошення відомостей по суті звернення дитини, з’ясування додаткової інформації, що не стосується суті звернення.
• Ця заборона не поширюється на посадових осіб, які мають відношення до вирішення справи. На прохання дитини, висловленого в будь-якій формі, не підлягають розголошенню її прізвище, місце проживання, навчання.
  1. Методичні рекомендації щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Правопорушення, здійснені неповнолітніми - це небезпечне соціальне явище, оскільки, по-перше, негативно впливають на формування особистості; по-друге, завдають значної шкоди суспільству через втрату трудових ресурсів (лише третина покараних повертаються до повно цінного суспільного життя); по-третє, відіграють значну роль у формуванні рецидивної злочинності (дві третини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях ще неповнолітніми).

Одним із напрямів у боротьбі зі злочинністю взагалі та злочинністю неповнолітніх є профілактична діяльність.

Профілактика правопорушень серед неповнолітніх в Україні проводиться зусиллями соціально-психологічних служб, педагогів, співробітників соціальних служб, служб у справах неповнолітніх, працівниками право охоронних органів. Проте дослідники звертають увагу на численні проблеми у цій сфері діяльності, які полягають у відсутності налагодженої співпраці між різними суб'єктами профілактики, у застосуванні переважно групових та масових форм роботи та неналежній увазі до інтерактивних методів (тренінгів, рольових ігор тощо), які сприяють кращому засвоєнню інформації дітьми.

Загалом, під профілактикою правопорушень розуміють діяльність державних органів і громадськості, що має системний характер як за комплексом заходів, так і за колом суб'єктів, які її здійснюють, спрямовану на недопущення виникнення, усунення, послаблення або нейтралізацію причин та умов злочинності, окремих її видів та конкретного злочину .

Отже, серед ключових чинників ризику щодо можливості скоєння злочинів неповнолітніми можна назвати такі: недостатній рівень правосвідомості та правових знань; брак організованої системи дозвілля; вживання алкогольних та наркотичних речовин; низький рівень правових знань батьків та недостатня увага з їхнього боку до виховання тощо. Відповідно до чинників ризику можна визначити напрями профілактики правопорушень.

Проблему профілактики правопорушень серед дітей розглядають переважно як частину педагогічної діяльності, зокрема, у межах навчальних закладів. Проте вищенаведені причини правопорушень вказують, що для подолання злочинності серед неповнолітніх виховної роботи лише в межах навчальних закладів недостатньо.

Для поліпшення проведення профілактики правопорушень серед неповнолітніх в навчальних закладах, рекомендуємо наступне:

• Налагоджувати співпрацю з організаціями, що працюють у сфері попередження протиправних дій неповнолітніх, залучати до співпраці громадські організації.
• Урізноманітнювати форми та методи профілактики, збільшувати застосування вербальних методів: окрім лекцій та бесід, які передбачають пасивне сприйняття інформації, використовувати диспути, дискусії, вікторини, які активніше залучають слухачів, а також інтерактивні методи подання інформації (тренінги, сюжетно-рольові ігри, вправи).
• Сприяти розробці та впровадженню програм, які організовують дозвілля підлітків.
• Залучати правоохоронців до спільних заходів дозвілля дітей (спортивних змагань, конкурсів) та для проведення сюжетно-рольових ігор з метою ознайомлення з роботою правоохоронних органів
• Проводити підготовку волонтерів, які можуть стати контактними особами для дітей, схильних до девіантної поведінки.
• Проводити заходи з правової освіти фахівцями та за методикою «рівний-рівному» - самими неповнолітніми.

Інформацію щодо профілактики правопорушень надавати до ДНМЦ ПС до 30 жовтня та до 25 квітня щорічно за наступною формою:

Інформація

 психологічної служби________________

 щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх на ___________

Висновки:

Проблемні питання:

Перспективні  завдання:

1. Рекомендації щодо профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.

• Проаналізувати нормативно-правові документи з питань профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
• Посилити роботу у напрямку психологічної просвіти та підвищення психологічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу з питань профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
• Забезпечувати участь фахівців психологічної служби у семінарах, засіданнях, конференціях, тренінгах з питань профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
• Здійснювати соціально-педагогічну, психологічну реабілітацію дітей, учнів та студентської молоді, що опинились у складних життєвих обставинах.

Алгоритм роботи

щодо профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.

• Сприяти  самопізнанню, самореалізації, самоствердженню самовдосконаленню особистості;
• Розвивати навички відповідальної і водночас безпечної поведінки, умінь адекватного прийняття рішень у різноманітних, у т. ч. складних життєвих ситуаціях;
• Сприяти формуванню  громадянської позиції особистості.
• Позаурочна виховна робота – один із найважливіших засобів педагогічного впливу на духовне становлення дітей, на формування їхньої активної громадянської позиції, необхідна умова збагачення інтелектуального, творчого потенціалу вихованців, найбільш повного розвитку здібностей, талантів в інтересах самої особистості й суспільства.
• Організувати систему виховної роботи педагогічно вміло й компетентно з урахуванням вимог часу й можливостей дітей  – досить складне, адже вона вирішує завдання цілісного формування й розвитку особистості. У зв’язку з цим
• Надзвичайно важливим є комплексний підхід до проведення виховних заходів,що залежить від уміння педагога ставити й вирішувати одночасно різні виховні завдання.

Інформацію щодо профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності надавати до ДНМЦ ПС до 20 вересня та до 15 червня щорічно за наступною формою:

Інформація

 психологічної служби _____________ щодо профілактики торгівлі людьми, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти на ___________

Висновки:

Проблемні питання:

Перспективні  завдання:

8. ШСП у профілактиці розв’язання конфліктів в закладах освіти.

          Модель Шкільної Служби Порозуміння сформувалася як підхід до створення безпечного середовища в навчальних закладах України протягом 2006-2010 років. За часи розбудови моделі, розуміння її ефективності поширилося і набуло особливого значення не тільки як інструменту розв’язання конфліктів в шкільному середовищі та допомоги адміністрації шкіл у попередженні негативних явищ, жорстокості та проявів насилля серед учнів, але і як дієвого підходу до встановлення атмосфери поваги і співробітництва в спільноті учнів, вчителів, батьків і усіх, кого об’єднує навколо себе громада навчального закладу. Найбільш відомою процедурою, яка використовується в ШСП для досягнення цієї мети є медіація однолітків. Хоча це не єдиний вид діяльності ШСП, але він є одним з основних способів реагування на конфліктні ситуації в шкільному середовищі і добре відомий як в розвинутих країнах заходу, так і в деяких країнах колишнього радянського простору.

         Медіація однолітків (відновні практики у школах, шкільна медіація) – це різні назви одного і того ж явища: системи мирного вирішення конфліктів у шкільних колективах за допомогою спеціально підготовлених посередників-медіаторів з числа старшокласників. Ця форма роботи хоча і є інноваційною, але вже має свою історію і ця історія є досить успішною.

 Програми медіації однолітків дають різним школярам унікальну можливість набути та розвинути навички спілкування, будувати людські відносини та уміння вирішувати проблеми у реальному оточенні. Модель Шкільної Служби Порозуміння передбачає надання певних повноважень молоді, вмілий нагляд дорослих, обізнаність з іншими культурами, участь представників різних груп, відповідність програми конкретним потребам цільової групи населення, справедливе вирішення конфліктів за участю медіаторів та результати, які можна виміряти та оцінити.

Типові стандарти поведінки медіаторів – однолітків.

 Медіатори-однолітки несуть відповідальність за дотримання Типових стандартів поведінки для забезпечення добросовісності процесу медіації. Їхня поведінка повинна сприяти формуванню довіри до процесу медіації та компетентності медіаторів.

 Ці типові стандарти поведінки медіаторів-однолітків мають три головні цілі:

• Скеровувати та формувати поведінку медіаторів-однолітків;
• Надавати інформацію сторонам спору;
• Виховувати довіру в інших до медіації однолітків як до інструменту вирішення спору.

         Медіація – це процес, в якому неупереджена третя сторона полегшує процес спілкування та ведення переговорів, а також допомагає сторонам спору добровільно дійти обопільної згоди.

         Надавати інформацію до ДНМЦ ПС щодо роботи ШСП до 15 жовтня та до 25 квітня щорічно за наступною формою:                                                                                                               

Узагальнена інформація

про діяльність Шкільних служб порозуміння у навчальних закладах станом на ____________

1. Узагальнена статистична інформація

2. Загальна результативність впровадження програм примирення.
3. Динаміка розвитку Шкільних служб порозуміння.
4. Найближчі перспективи розбудови Шкільних служб порозуміння.
5. Впровадження факультативних курсів, «годин психолога», тренінгових курсів щодо профілактики конфліктів.

6. Інші форми впровадження відновлювальних практик, технологій вирішення конфліктів.

Календарно-тематичний план на 2016-2017 н. р.